taxonID	type	description	language	source
8F5287AAFFF60412FCBBFAA18F5AB286.taxon	description	БатьківЩина — степи ЄвраЗії. Автохтонний для України вид, раніше відмічався у степовій і на півдні лісостепової Зон. З 2018 р. відмічено роЗширення ареалу вЗдовЖ русла Дніпра і його найбільших допливів аЖ до Центрального Полісся, а такоЖ на Закарпатській ниЗовині (Zamoroka & Hleba, 2019; Viznovych & Zamoroka, 2022). ТрапляЄться спорадично, локально численний вид. Поліфаг на Asteraceae, Caryophyllaceae та ін.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF60412FF01FF7C8F37B6E2.taxon	description	НайнебеЗпечнішим в Україні видом Жуків-Златок віднедавна став Agrilus planipennis Fairmaire, 1888 (Coleoptera, Buprestidae). Він був ЗареЄстрований у 2019 р. (Drogvalenko et al., 2019; Кучерявенко та ін., 2020; Orlova-Bienkowskaja et al., 2020; Мешкова и др., 2021). Природний ареал Златки охоплюЄ північно-східний Китай, Японію, Корейський півострів і південний Далекий Схід Росії. УЖе до кінця 2020 року ареал виду охоплював п'ять провінцій Канади, 35 штатів США, 16 областей Європейської Росії та Луганську область України (Volkovitsh et al., 2021). В Україні вид достовірно Знайдено такоЖ в Харківській і Київській областях (Davydenko et al., 2022; Стригун та ін., 2022).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF60412FF01F96C8827B4FF.taxon	description	БатьківЩина — Південно-східна АЗія. Цей субтропічний вид не натураліЗований в Україні череЗ непридатний клімат; вперше Зафіксований в КиЄві у 2015 р. О. В. Мартиновим (Zamoroka, 2022). Відомий одиничний випадок.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF60412FCBBFE878931B63B.taxon	description	БатьківЩина — КавкаЗ. В Україні натураліЗований у меЖах Одеси; уперше виявлений у 2022 р. (Zamoroka, 2023 а, б). ЗаселяЄ старі дуплисті дерева листяних порід у парках, скверах, уЗдовЖ вулиць. МоЖе такоЖ оселятися в дерев’яних конструкціях. Ймовірна експансія півднем України вЗдовЖ полеЗахисних лісосмуг. Стан популяції невідомий. Поліфаг на листяних деревах.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF60412FCBBFDC0897FB766.taxon	description	БатьківЩина — південний схід Північної Америки. В Україні натураліЗований на рівнинному Закарпатті; вперше виявлений у 2022 р. в УЖгороді (Zamoroka, 2023 а, 2023 б). Відомі такоЖ Знахідки З околиць Виноградова (Закарпатська обл.). Ймовірна експансія по усій рівнинній території України. Стан популяцій невідомий. Поліфаг на листяних породах дерев.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF60412FCBBFC0D88F8B0AD.taxon	description	БатьківЩина — Східна і Центральна АЗія. В Україні натураліЗований на усій території За винятком високогір'я Карпат; уперше виявлений у 2004 р. (Бартенев, 2009; Заморока, 2009; Zamoroka, 2017, 2022; Zamoroka & Korytnianska, 2018). ТрапляЄться поодиноко, присмерковий вид; прилітаЄ на світло. Поліфаг на листяних породах дерев.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF70413FF01FB698DD9B262.taxon	description	БатьківЩина — СередЗемномор’я. Автохтонний для України вид, роЗповсюдЖений у Південному Криму (Zamoroka, 2022). Сучасна експансія ареалу не відмічена. Імовірним Є роЗширення ареалу півднем України вЗдовЖ полеЗахисних лісосмуг. ТрапляЄться дуЖе рідко, відомі поодинокі екЗемпляри. ІнваЗія відома в Центральній Європі: Швейцарія, Австрія, Німеччина, відоме ЗавеЗення в Естонію, Фінляндію, Велику Британію, Ґренландію (Roques et al., 2020). Поліфаг на листяних деревах.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF70413FF01FE868E7EB6BD.taxon	description	БатьківЩина — СередЗемномор’я. Автохтонний для України вид, раніше відмічався лише у Гірському Криму (Бартенев, 2009). З 2004 р. відмічено стрімке роЗширення ареалу, який охоплюЄ всю територію України, окрім високогір'я Карпат (Zamoroka, Kapelyukh, 2012; Zamoroka, 2017, 2022). Імовірно, ключову роль в експансії виду Зіграла омела біла, яку L. femoratus масово ЗаселяЄ (Zamoroka et al., 2023). ТрапляЄться часто, іноді у великих кількостях. Поліфаг на листяних деревах, пошкодЖуЄ садові культури (горіх, яблуню, грушу, сливу, фундук).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF70413FF01F90888A7B592.taxon	description	БатьківЩина — СередЗемномор’я. Автохтонний для України вид, роЗповсюдЖений у Південному Криму (Zamoroka, 2022). Імовірне роЗширення ареалу півднем України вЗдовЖ полеЗахисних лісосмуг. ТрапляЄться дуЖе рідко, відомі одиничні екЗемпляри. ІнваЗія відома у Центральній та Західній Європі: Швейцарія, Німеччина, Чехія, відомі ЗавеЗення до Великої Британії, Нідерландів та Бельгії (Roques et al., 2020). Поліфаг на листяних деревах. У найблиЖче десятиліття слід очікувати проникнення на територію України Щонайменше п’яти чуЖорідних видів скрипунових, виявлених у сусідніх країнах: Callidiellum rufipenne (Motschulsky, 1861), C. villosulum (Fairmaire, 1900), Xylotrechus chinensis Chevrolat, 1852, X. smei (Laporte de Castelnau & Gory, 1836) і X. stebbingi Gahan, 1906.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF70413FF01FD468D38B03D.taxon	description	БатьківЩина — Паннонська рівнина і Причорномор’я. Автохтонний для України вид; раніше відомий лише З о. ДЖарилгач (Бартенев, 2009). З 2004 р. відмічено стрімке роЗширення ареалу аЖ до півдня Полісся, Передкарпаття, а на Закарпатті по долинах великих рік Заходить в ниЗькогір’я Карпат (Zamoroka, 2017; Zamoroka, 2022). ТрапляЄться часто, локально масовий вид. Монофаг на пирію повЗучому (Elymus repens L.).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF70410FCBBFDB78E50B08E.taxon	description	Неарктичний (північноамериканський) вид, Що у 1995 р. був уперше ЗареЄстрований в Європі, на північному сході Італії (Duso et al., 2011; Marchesini et al., 2000; Posenato et al., 1997; Reggiani, Boselli, 2005; Villani, 2002). У 2004 р. вид був виявлений у Словенії (Seljak, 2005), у 2009 р. — на півдні Швейцарії (Cara, Jermini, 2011; Lips, Jermini, 2013), у 2013 р. — у Румунії (Ureche, 2014, 2016), у 2014 р. — в УгорЩині (Szabóky, Takács, 2014), а у 2018 р. — у Болгарії (Trencheva, Trenchev, 2018). Перші повідомлення про Знахідки виду в Україні почали надходити у 2017 – 2018 рр. Зокрема, до Інституту Зоології ім. І. І. ШмальгауЗена, в ЗаЗначений період, надійшли перші ЗраЗки враЖених мінами листків винограду (Vitis vinifera L.) та кілька метеликів цього виду від В. Глеби З с. Королево Берегівського району Закарпатської області. Ідентифікація мінера була проведена науковим співробітником відділу ентомології та наукових фондових колекцій — В. В. Кавуркою. У 2017 р. на конференції « УЖгородські ентомологічні читання- 2017 » (УЖгород, 29.09 – 01.10.2017 р.) студенткою УЖгородського національного університету В. В. Конепуд була Зроблена доповідь на тему: « Phyllocnistis vitegenella Clemens, 1859 (Lepidoptera, Gracillariidae) — новий інваЗійний шкідник винограду в Закарпатті ». На територію Закарпатської області вид, скоріше За все, потрапив іЗ сусідньої УгорЩини, де вперше був виявлений у 2014 р. (Szabóky, 2014; Szabóky, Takács, 2014; Hegyi, Rózsahegyi, 2015; Bence, 2018). ЗараЗ вид відомий в Україні лише З Берегівського, Мукачівського та УЖгородського районів Закарпатської області (Мірутенко та ін., 2023; UkrBIN, 2023), але в майбутньому його появу моЖна очікувати й у південних регіонах України (Одеській, Миколаївській, Херсонській, ЗапоріЗькій областях та АР Крим), де Займаються вироЩуванням винограду у промислових масштабах. ДаЄ три – чотири генерації За рік (Baldessari et al., 2011; Ureche, 2016). Іноді моЖуть відбуватися спалахи його чисельності, які, наприклад, спостерігалися на північному сході Італії (Posenato et al., 1997; Marchesini et al., 2000). У Північній Америці вид Живиться на місцевих дикорослих видах Vitis, а такоЖ Є шкідником культивованого V. vinifera. У Закарпатській області, як і в Болгарії (Trencheva, Trenchev, 2018), відмічалося такоЖ Живлення гусениць листям винограду дівочого п’ятилисточкового (Parthenocíssus quinquefolia (L.) Planch.) (Phyllocnistis vitegenella, 2023). Гусениці мінують листя кормової рослини. Їхні ходи довгі, тонкі та Звивисті, роЗташовуються у верхньому епідермісі листкової пластинки, характериЗуються наявністю темної центральної лінії та Закінчуються роЗширенням — камерою, де ЗаляльковуЄться гусениця. Часто на одній листовій пластинці моЖе роЗміЩуватися кілька мін (Davis, Wagner, 2011; Nieukerken et al., 2012; Ureche, 2016). ЗимуЄ імаго (Baldessari et al., 2011; Ureche, 2016). За дослідЖеннями на півдні Швейцарії (Lips, Jermini, 2013), ЖиттЄдіяльність P. vitigenella не мала суттЄвого негативного впливу на ріст, вроЖайність, кількість та якість виноградної лоЗи сорту Мерло, але швидке поширення виду За останні кілька років у багатьох країнах Європи моЖе приЗвести до його шкодочинності найблиЖчим часом (Nieukerken et al., 2012; Ureche, 2016). Необхідні подальші дослідЖення З вивчення біологічних та екологічних особливостей P. vitigenella в Україні та роЗробка За їхніми реЗультатами Заходів контролю поширення цього шкідника, особливо в регіонах, де Займаються промисловим вироЩуванням винограду.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF40411FF01FB158EC1B221.taxon	description	Вперше цей мінер був Знайдений у 1984 р. в Македонії поблиЗу оЗ. Охрид (Simova-Tosic, Filev, 1985). У 1986 р. він був описаний як новий вид (Deschka, Dimič, 1986). Однак, чи був C. ohridella новим видом для регіону, чи він і раніше тут існував, але був нечисленним і тому непоміченим, допоки не почав давати спалахи чисельності, З’ясувати так і не вдалося (Deschka, Dimič, 1986; Голосова, Гниненко, 2008). Не виключено такоЖ, Що вид раніше існував у віддалених районах Балканських гір, укритих природними лісами гіркокаштана Звичайного (Aesculus hippocastanum L.), Звідки був випадково Занесений у район поблиЗу Охридського оЗера (Simova-Tosic, Filev, 1985). На початку 90 - х років ХХ ст. вид почав активно поширюватися Європою. Зокрема, у 1993 р. він потрапив у Словенію (Milevoj, Macek, 1997), УгорЩину (Szaboky, Vas, 1997) та Чехію (Safrankova, 1996; Skuhravy, 1998), а в 1994 р. — у Німеччину (Kraus, 1996). У 1998 р. C. ohridella З’явився в Нідерландах (Stigner, 2000; Nieukerken, 2001) та Греції (Nikolaos, Dimitrios, 2006), а в 1999 р. — у Бельгії (Prins, Puplesiene, 2001) та Боснії (Dautbasic, Dimič, 1999), у 2002 р. — у Франції (Guichard, Augustin, 2002) та Великій Британії (Tilbury et al., 2004; Straw et al., 2006), а в 2005 р. — в Італії (Lupi, 2005). Наприкінці ХХ ст. в Європі дуЖе Зросла швидкість поширення цього інвайдера, який і ЗараЗ продовЖуЄ стрімко роЗповсюдЖуватися по всьому штучному ареалу гіркокаштана Звичайного. Зокрема, станом на сьогодні, його ЗареЄстровано у більш ніЖ 40 країнах ЄвраЗії. В Україну міль мінуюча каштанова проникла у 1998 р. З УгорЩини (Акимов и др., 2003; Нарольский, Никитенко, 2004; Белоусов, СапоЖникова, 2007). Варто ЗаЗначити, Що на момент виявлення, вид вЖе досить широко роЗповсюдився в Закарпатській, Івано- Франківській, Львівській і Житомирській областях, де вЖе сформувалися осередки З високою чисельністю (Акимов и др., 2003; Гниненко и др., 2003; Зерова и др., 2007; Гугля, Зиненко, 2008). На початок 2010 - х рр. ареал виду роЗширився майЖе на всю Україну (Попов, 2008; Зерова та ін., 2009; Попов, Свиридов, 2009; та ін.). Така Ж ситуація й у сусідніх З Україною країнах: Білорусі (Сауткін и др., 2013; Рогинский и др., 2014, 2015), Російській Федерації (Голосова, Гниненко, 2003; Голосова и др., 2008; Селиховкин и др., 2016; Аникин и др., 2019), Литві та ПольЩі (Dzięgielewska, Kaup, 2007; Jaworski, 2009). Поширення виду відбуваЄться ріЗними шляхами. Зокрема, вваЖаЄться, Що цьому сприяють повітряні потоки, які переносять дрібних імаго від вогниЩ масового роЗмноЖення (Pscorn-Walcher, 1994; Гниненко и др., 2003). ТакоЖ мінер поширюЄться З рослинним посадковим матеріалом, птахами, повітряним, морським і річковим транспортом, подібно до того як свого часу поширювалися інші інваЗивні шкідники — американський білий метелик і колорадський Жук (Евдошенко, Сауткин, 2012; Аникин и др., 2019). При цьому посадковий матеріал гіркокаштана для об’Єктів оЗеленення часто ЗакуповуЄться За кордоном, саме в тих країнах, де маЄ місце масове роЗмноЖення каштанового мінера, наприклад у ПольЩі та Німеччині (Гугля, Зиненко, 2008). Водночас, перевеЗення посадкового матеріалу часто відбуваЄться у відкритих куЗовах автомобілів. Навіть осінньо-Зимове та ранньовесняне перевеЗення рослин беЗ листя моЖе бути дЖерелом роЗселення C. ohridella в нові місця, адЖе імаго мінера моЖуть Зимувати в тріЩинах кори на стовбурах дерев каштану. Зрештою, імаго каштанового мінера моЖуть бути перевеЗені не тільки З кормовою, а й З іншими рослинами, на яких вони моЖуть Зимувати, а в період масового льоту імаго моЖуть опинитися на будь-яких рослинах і транспортних Засобах (Гниненко и др., 2003; Голосова и др., 2008). Великою проблемою виявлення виду Є його дуЖе дрібні роЗміри, у Зв’яЗку З чим навіть імаго дуЖе непросто помітити при обстеЖенні посадкового матеріалу та вантаЖів. В Європі мінер каштановий моЖе роЗвиватися в 3 – 4 поколіннях, З експоненціальним Збільшенням чисельності від генерації до генерації (Skuhravy, 1998). Популяції мінера З Балкан і Центральної Європи, в основному, дають три генерації протягом одного сеЗону (Augustin et al., 2004). У Центральній Європі імаго першої генерації З’являються в травні, другої — в червні і третьої — у вересні (Pschorn-Walcher, 1994; Straw, Bellet-Travers, 2004). Імаго першої генерації активні блиЗько одного місяця, Що синхроніЗовано З цвітінням гіркокаштана Звичайного. В умовах м. Дніпро Щорічно реЄструЄться роЗвиток 4 генерацій, при цьому, вихід імаго першого покоління спостерігаЄться в останній декаді квітня, а останнього — наприкінці Жовтня — початку листопада (Голобородько та ін., 2009). Гусениці Живуть і Живляться всередині листя ріЗних видів гіркокаштану (Aesculus spp.), насамперед Звичайного (Aesculus hippocastanum L.) та японського (A. turbinata Blume), рідше інших видів гіркокаштанів, а такоЖ кленів (Acer spp.). Головною особливістю роЗвитку в ЖиттЄвому циклі каштанового мінера Є гіперметаморфоЗ. У гусениць ріЗний спосіб Життя та тип Живлення молодших (1 – 3) і старших (4 – 5) вікових груп, Що відбиваЄться на їх Зовнішній морфології (Антюхова, 2010; Мікуліна, 2009). Молода гусінь досить швидко порушуЄ цілісність покривної тканини асиміляційної поверхні та проникаЄ всередину епідермального шару листків Aesculus hippocastanum (Jagiełło et al., 2017). На першій-третій стадії роЗвитку гусінь каштанового мінера Живиться нетвердими компонентами клітини та клітинним соком, який накопичуЄться у вакуолiЗованих клітинах епідермісу листя гіркокаштана Звичайного. Натомість гусениці четвертої та п'ятої стадій переходять до Живлення самими тканинами верхньої частини меЗофілу листка, при цьому утворюючи в ньому більш просторі та глибокі міни (Bede et al., 2006; Трибель, Гарманова, 2008; Рогинский, Буга, 2016). Крім того, у циклі роЗвитку гусені C. оhridella Є додаткова 6 стадія, яка не Живиться, а лише плете кокон (МЄшкова, Мікуліна, 2008). Вплив Живленння мінера приЗводить до Зменшення фотосинтетичної поверхні листка гіркокаштана, Зміни його кольору, висихання та передчасної часткової або повної дефоліації. Досить часто Загибель дерев гіркокаштана відбуваЄться череЗ супутні мікоЗи та вторинну інваЗію ослабленого дерева мінером (Гниненко и др., 2002, 2003; Попов, Бондаренко-Борисова, 2007; Попов, Свиридов, 2009; Гниненко, Раков, 2011 а; Григорюк та ін., 2004, 2017).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF50411FF01F9CA8913B246.taxon	description	Вид описаний З півночі Італії. Його природний ареал охоплюЄ Балканській півострів, Західну та Центральну АЗію, тобто відповідаЄ ареалу кормової рослини гусені — платана східного (Platanus orientalis L.) (Buszko, 1996; Šefrova, 2001; Мешкова, НаЗаренко, 2012). Ще до кінця ХІХ ст. вид Заселив усе СередЗемномор’я, включно З островами та Північною Африкою. На початку ХХ ст. він був відомий З півдня Франції, північної Італії та південної Швейцарії. Утім, Ще до Другої світової війни вид поширився у Німеччині, чеській Моравії та УгорЩині, у 1950 - ті роки — у всій Франції, Бельгії та Нідерландах, у 1970 - ті — у ПольЩі, а у 1991 р. — у Південній Швеції (Buszko, 1996; Mircheva et al., 2004; Лісовий та ін., 2019; Мешкова, НаЗаренко, 2012). Починаючи З 1970 - х років вид почав реЄструватись на КавкаЗі (МирЗоян, 1977). Крім того, він такоЖ відомий іЗ Каліфорнії (США), куди напевно був ЗавеЗений іЗ Європейських країн на початку XXго ст. ВваЖаЄться, Що роЗширення ареалу платана східного, а такоЖ його гібрида З платаном Західним (P. occidentalis L.) — платаном кленолистим (P. × acerifolia (Aiton) Willd.) стало вирішальним чинником для роЗширення ареалу молі-строкатки платанової. Цьому такоЖ сприяли кліматичні Зміни, особливо — більш піЗнЄ настання осінніх примороЗків, Що Значно сприяЄ роЗвитку гусені останньої генерації (Лісовий та ін., 2019; Мешкова, НаЗаренко, 2012; Šefrova, 2001). В Україні, Phyllonorycter platani вперше Знайдений наприкінці 1980 - х років в АР Крим (Васильева, 1991; Валеева, 2003; Будашкин и др., 2004). Вочевидь, Звідти, вЖе в середині наступного десятиріччя, він поширився на материкову частину України, де вперше був ЗареЄстрований у дендропарку « Асканія-Нова » на ХерсонЩині (Капітоненко, 1998). Згодом, у 2003 – 2008 рр., був виявлений у містах Самборі та ЗапоріЖЖі (Будашкин и др., 2004), а такоЖ у Молдові (Антюхова, Мешкова, 2011). ПіЗніше З’явилися вкаЗівки виду З кількох інших локацій у Херсонській області (Мешкова, НаЗаренко, 2012), а такоЖ З КиЄва (Lesovoy et al., 2019). В Україні спалахи чисельності поки не були відмічені, хоча при Збільшенні чисельності існуватиме ЗагроЗа штучним насадЖенням платанів (Мешкова, НаЗаренко, 2012). В умовах Європи, ЗалеЖно від кліматичних особливостей регіону, вид даЄ дві або три генерації на рік (Mircheva et al., 2004; Антюхова, 2010), в ЗакавкаЗЗі — 4 – 6 генерацій (МирЗоян, 1977). Зимова діапауЗа відбуваЄться на стадії лялечки у мінах в опалому листі (Антюхова, 2010). У регіонах, де листопад платанів не спостерігаЄться, Зимівля відбуваЄться в листках на дереві. Вихід імаго спостерігаЄться при настанні стійких температур повітря 10 ° С і виЩе, Що в Україні ЗбігаЄться З роЗпусканням листя платанів. Літ першої генерації відбуваЄться в червні, другої — в середині або наприкінці липня (Лісовий та ін., 2019).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF5041EFCBBF9EC8E1BB156.taxon	description	Вид походить З Північної Америки (Davis, De Prins, 2005). В Європі вперше ЗареЄстрований у 1983 р., поблиЗу БаЗеля (Швейцарія), куди ймовірно потрапив іЗ садівним матеріалом (Csóka, 2003). ПіЗніше він був Знайдений у Франції, Німеччині, північній Італії (1988 р.), Австрії (1989 р.), Словаччині (1992 р.) та УгорЩині (середина 1990 - х років), а протягом наступних 20 років роЗселився на всій території штучного Європейського ареалу кормової рослини гусені — робінії Звичайної (Robinia pseudoacacia L.) (Csóka, 2003; De Prins, De Prins, 2011 – 2023). ВваЖаЄться, Що в Європі вид поширився самостійно, у тому числі — За рахунок пасивного вітрового роЗсіювання, оскільки кормова рослина у багатьох Європейських країнах насадЖена по уЗбіччях доріг (Kirichenko et al., 2018). В Україну вид потрапив на початку ХХI ст. З території Словаччини, УгорЩини або Румунії. Починаючи З 2010 - х рр. відомий в усіх природних Зонах нашої дерЖави. ПриблиЗно у цей час З України мінер поширився на територію Європейської частини Російської Федерації (Гниненко, 2002). Протягом року вид роЗвиваЄться у двох-трьох поколіннях (Гниненко, 2002; Антюхова, 2010). Зимують імаго у тріЩинах кори та в інших природних схованках. Гусениці мінують і Живляться листям ріЗних видів робінії (Robinia pseudoacacia L., R. viscosa Vent. і R. hispida L.). Гусениці перших трьох віків Живляться клітинами епідерміса листка, а 4 – 5 - х віків переходить до Живлення меЗофільними тканинами. Міни у більшості випадків роЗташовуються на ниЖньому боці листкової пластинки. Високий рівень ушкодЖення листкових пластинок мінами моЖе приЗвести до передчасної дефоліації влітку (Csóka, 2001). Враховуючи, Що робінія Звичайна місцями вваЖаЄться цінною деревною породою та ваЖливим нектароносом, Зміни її фітосанітарного стану викликають підвиЩене ЗанепокоЄння, адЖе ЖиттЄдіяльність M. robiniella моЖе викликати хронічну передчасну дефоліацію, Що впливатиме не лише на естетичний вигляд, а й на продуктивність дерева (Csóka, 2001; Csóka et al., 2009; Kirichenko et al., 2018). З іншого боку, ЖиттЄдіяльність M. robiniella моЖна роЗглядати як чинник регуляції активного росту самої робінії, адЖе у багатьох Європейських країнах вона маЄ статус експансивного адвентивного виду, череЗ активний приріст та вплив на хімічний склад Ґрунту (Lees, 2010).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFA041EFF01FAFC883CB069.taxon	description	Північноамериканський вид, Що був ЗавеЗений до Європи іЗ посадковим матеріалом робінії Звичайної (Robinia pseudoacacia L.) (Mihajlović et al., 1994). Перші реЄстрації цього інвайдера на Європейському субконтиненті були Зроблені у 1970 р. у м. Мілан в Італії (Whitebreаd, 1989). Відтоді починаЄться поступове роЗширення його нового Європейського ареалу. Зокрема, у 1983 р. вид Зафіксовано в Хорватії та УгорЩині (Martinez, Chambon, 1987; Seprös, 1988). У 1989 р. він Знайдений у Чехії, а в 1991 р. — вЖе в багатьох регіонах Словаччини (Sefrova, Skuhravy, 2000). Поширення виду у центральній Європі відбувалося одночасно З Заходу на схід та З півдня на північ (Гниненко, Раков, 2011). На початку ХХІ ст. вид поширився по всьому штучному ареалу кормової рослини, і тепер відомий практично З усіх Європейських країн (Lakatos et al., 2006; Neţoiu, Tomescu, 2006). У 2003 р. вид вперше виявлений в Україні (Антюхова, 2010 a; МЄшкова, Мікуліна, 2011; Голобородько та ін., 2018). ВваЖаЄться, Що вектор поширення виду проходив по Європейських ниЗовинах (Lopez-Vaamonde, 2010). З великою ймовірністю моЖна ствердЖувати, Що на територію України він потрапив іЗ сусідньої УгорЩини. У 2010 р. вперше ЗареЄстрований у Краснодарському краї РФ (Гниненко и др., 2011). Проте, вЖе протягом перших 5 - ти років інваЗії, поширення виду охопило всю Європейську частину РФ, де культивуЄться робінія Звичайна (Гниненко, Раков, 2011). РоЗвиток виду в Європі, ЗалеЖно від регіону, проходить у двох (Martinez, Chambon, 1987), або трьох генераціях (Антюхова, 2010). В обох випадках відбуваЄться накладання термінів роЗвитку ріЗних генерацій (Csoka, 2003). Початок льоту ЗбігаЄться іЗ цвітінням робінії Звичайної (Neţoiu, Tomescu, 2006; Антюхова, 2010; Гниненко и др., 2011). Живлення ціЄї молі-строкатки в меЖах України відмічене не лише на робінії Звичайній, а Ще й на робінії клейкій (Robinia viscosa Vent.) (Попов та ін., 2014). Перевагу віддаЄ молодим робініЄвим монокультурам (Turcani et al., 2001). Щільне Заселення моЖе приЗвести до поЖовтіння листків та навіть передчасної дефоліації кормової рослини. Деякі автори відмічають скорочення періоду цвітіння ушкодЖених мінером дерев, Що відповідно приЗводить до ЗниЖення їхньої нектароносності (Melika et al., 2006).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFA041FFCBAFBF28D74B791.taxon	description	Вид вперше Знайдений у 1932 р. в Уссурійську (Росія). Проте, виявлені екЗемпляри були хибно ідентифіковані (Ермолаев, Рублева, 2017). Науковий опис було Зроблено японським ентомологом Т. Куматою, За матеріалами, які були Зібрані на Японських островах Хоккайдо, Хонсю та Кюсю (Kumata, 1963). У Європі вид З’явився, ймовірно, в період З 1980 по 1984 рр. (Ермолаев, Рублева, 2017). Перше вірогідне Згадування датуЄться 1985 р., коли інвайдер був ЗареЄстрований одраЗу в декількох паркових Зонах Москви (Ермолаев, 2014). Протягом наступних 5 років вид поширився по всій території Московської та у ВоронеЗькій областях (Ермолаев, Рублёва, 2017). У наступні 15 років ареал виду почав стрімко роЗширюватись. У цей період інвайдер вЖе реЄструвався у Бельгії (Wullaert, 2012). При цьому, в Сибіру вид було ЗареЄстровано Значно піЗніше — в 2006 р. в м. Тюмень (Ермолаев, Рублева, 2017). За наступне десятиліття вид поширився майЖе по всій території Південного Сибіру (Кириченко, 2013). Це свідчить про антопогенну інваЗію виду З Далекого Сходу до Європейської частини РФ, найімовірніше, іЗ садЖанцями далекосхідних видів лип, або За рахунок транЗитних перевеЗень (Ермолаев, Рублева, 2017). Гусениця мінуЄ листки видів лип (Tilia japonica (Miq.) Simonk., T. kiusiana Makino & Shiras., T. maximowicziana Shiras., T. amurensis Rupr., T. mandshurica Rupr. & Maxim., T. americana L., T. cordata Mill., T. mongolica Maxim., T. platyphyllos Scop., T. taquetii C. K. Schneid., T. tomentosa Moench та T. tuan Szyszyl.) та їхніх гібридів (T. × euchlora K. Koch та T. × europea L.) (Kirichenko et al., 2017; Kumata, 1963). За умов високого ступеня Заселення моЖе спостерігатись негативний вплив на кормову рослину. Наприклад, фіксуЄться передчасна дефоліація, Зменшення нектароносності, а в окремих випадках — Зменшення радіального приросту деревини (Кириченко, 2013). В Європі відмічаЄться Значно інтенсивніше Заселення місцевих видів лип, ніЖ інтродукованих З регіонів природного ареалу інвайдера (Ермолаев, 2016). Вид бівольтинний. Імаго першої генерації З’являються у червні-липні, другої — у серпні-вересні (Жовтні) (Ермолаев, 2014). ЗимуЄ імаго, метелики ховаються в складки і під кору дерев, та в інші природні схованки. Літ імаго після Зимівлі відбуваЄться Здебільшого в сутінках, у період З кінця квітня до початку травня, тобто майЖе ЗбігаЄться З періодом набухання бруньок у липи (Ермолаев, 2014; Ермолаев, Рублева, 2017; Wullaert, 2012).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFB041FFF01FB898818B1E3.taxon	description	карантину в Україні. БатьківЩиною цього небеЗпечного шкідника картоплі (Solanum tuberosum L.), томатів (S. lycopersicum L.), баклаЖанів (S. melongena L.), тютюну (Nicotiana tabacum L.), перцю (Capsicum annuum L.), як і основних його кормових рослин, Є тропічні райони Південної Америки — Перу та Чилі. Звідти його, раЗом іЗ бульбами картоплі, ЗавеЗли в усі частини світу (Лісовий та ін., 2019). В Україні цей вид вперше З’явився Ще у 1980 р. в АР Крим (Сакський і Красноперекопський райони), але блиЗько 20 років шкодив тільки в окремих районах Криму (Кудіна, Пилипенко, 2010; Мовчан, 1984). Утім, карантинні обстеЖення, які регулярно ЗдійснюЄ ДерЖавна інспекція З карантину рослин, свідчать, Що ЗараЗ вогниЩа молі картопляної, За ріЗного ступеня Щільності фітофага, ЗосередЖено в усіх південних областях України, Що створюЄ постійну ЗагроЗу ЗниЩення уроЖаю картоплі у сховиЩах (Башинська, 2012; ІЩенко, 2023). Крім виЩеЗаЗначених овочевих культур, міль картопляна такоЖ роЗвиваЄться на інших пасльонових (Solanaceae): дурманах (Datura spp.), пасльонах (Solanum spp.), фіЗалісах (Physalis spp.), блекоті чорній (Hyoscyamus niger L.) та ін. (Лісовий та ін., 2019). Гусениці Живляться надЗемною і підЗемною частинами рослини — виїдають паренхіму, утворюють міни у листах і стеблах. Гусениці молодшого віку часто роблять ходи у центральній Жилці листка. Коли гусениця Живиться на картоплі, вона проробляЄ хід під шкіркою і проникаЄ всередину бульби, Заповнюючи ходи екскрементами. Кількість генерацій виду, в ЗалеЖності від умов роЗвитку, моЖе бути ріЗною — від 2 до 7 і навіть 13 (в Австралії). Відповідно, у сховиЩах вид Здатен роЗвиватися у більшій кількості поколінь, ніЖ у полях (Бакланова, Чайка, 1992; ЗаЩита растений …, 2002; Мовчан, 1984; Славгородская-Курпиева и др., 2003). До основних біологічних особливостей виду моЖна віднести полівольтинність та відсутність в онтогенеЗі діапауЗи, Що За відповідних температурних умов і наявності корму, доЗволяЄ йому беЗперервно роЗвиватися та Зберігати активну ЖиттЄдіяльність протягом усього року. Насамперед це стосуЄться картоплесховиЩ, які Є основними реЗерватами виду в помірних широтах. Крім того, йому притаманний високий репродуктивний потенціал, який реаліЗуЄться як у період вегетації кормових рослин, так і в умовах їхнього Зберігання (Бакланова, Чайка, 1992; Лісовий та ін., 2019). Міль картопляна проникла в південні регіони України відносно недавно, а Щільність її популяцій За меЖею основного поширення невисока, внаслідок чого господарська шкода в ниЗці випадків невідчутна, однак, необхідність проведення виниЩувальних карантинних Заходів, а такоЖ регламентація реаліЗації продуктів вроЖаю приносить істотний економічний Збиток. ОтЖе, картопляна міль маЄ дуЖе велике агротехнічне, економічне, екологічне та господарське Значення. УроЖай пасльонових культур, враЖений цим небеЗпечним шкідником, вваЖаЄться на 70 – 80 % непридатним для споЖивання. Найбільшої шкоди міль ЗавдаЄ картоплі у період Зберігання, а За умови високої Щільності шкідника — уроЖаю ранньої картоплі, Що тимчасово ЗберігаЄться в полі, або під накриттям (моЖе бути повністю ЗниЩений За 2 – 3 тиЖні) (Кудіна, Пилипенко, 2010). Для Запобігання масовому поширенню виду в Україні необхідно систематично проводити фітосанітарні обстеЖення картоплесховиЩ і агроценоЗів, а такоЖ Здійснювати відповідні карантинні Заходи (ІЩенко, 2023).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFB041CFCBAF98B8EA7B049.taxon	description	Карантинний в Україні вид, який пошкодЖуЄ овочеві культури родини пасльонових (Solanaceae), як у відкритому, так і в Закритому Ґрунті. БатьківЩина цього фітофага — Південна Америка, де З 1980 - х років він швидко поширився майЖе по всій території, де культивують томати. У 2006 р. вид проник в Іспанію, а невдовЗі швидко поширився практично по всій Європі, у т. ч. в Україну (в основному у південні райони), Білорусь та Калініградську область і Краснодарський край РФ (Башинська, 2012; Кудіна, Пилипенко, 2010; Лісовий та ін., 2019). ВваЖаЄться дуЖе небеЗпечним шкідником пасльонових культур, адЖе іноді Загибель вроЖаю моЖе сягати 100 %. Вид пошкодЖуЄ рослини родини пасльонових у будь-якій фаЗі роЗвитку — від початку сходів до повного доЗрівання вроЖаю. Крім томатів (Solanum lycopersicum L.), шкодить баклаЖанам (S. melongena L.), картоплі (S. tuberosum L.), перцю (Capsicum annuum L.), фіЗалісу (Physalis sp.) й багатьом дикорослим та декоративним рослинам родини пасльонових. ДуЖе пластичний вид, Що Здатен виЖити і дати потомство майЖе в будь-яких умовах, у будь-якому місці, і в будь-який час року, де тільки З’явиться. ЯкЩо кормові рослини маленькі, гусениці молі пошкодЖують їх повністю до кореня. На високих рослинах вони, ЗаЗвичай, харчуються всередині листкової пластинки, не пошкодЖуючи шкірку (мінування). Усередині листка або стебла вони проробляють галереї ходів і створюють плямоподібні міни неправильної форми, Що Згодом Зумовлюють в’янення листків. Верхівкові бруньки і квітки З’їдаЄ повністю. У плодах Зелених і доЗрілих томатів, перцю, баклаЖанів личинки проробляють Звивисті ходи у внутрішній його частині, Що спричиняЄ Загнивання плодів і ЗниЖення їхніх товарних якостей. Не прикриті Ґрунтом бульби картоплі такоЖ ушкодЖуЄ шляхом проробляння в них ходів. Міль томатна роЗвиваЄться надЗвичайно швидко. НиЖній температурний поріг для виду становить + 9 ° С. За температури 25 – 30 ° С моЖе давати 10 – 12 поколінь на рік. Зимувати моЖе на фаЗі яйця, лялечки та імаго (Лісовий та ін., 2019).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF8041CFF01FB128F99B632.taxon	description	РоЗвиток гусениць відбуваЄться в Жолудях ріЗних видів дуба (Quercus alba L., Q. coccinea Münchh., Q. macrocarpa Michx., Q. palustris Münchh., Q. robur L., Q. rubra L., Q. velutina Lam. тоЩо) та на каштанах (Castanea spp.) іЗ родини Fagaceae, а такоЖ горіхах гікорі (Carya spp.) З родини Juglandaceae. Окрім того, в 2022 – 2023 рр. у м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області, гусениці та лялечки B. glandulella були виявлені в Жолудях інтродукованих дубів (Q. robur L. і Q. castaneifolia C. A. Mey.), а такоЖ вперше в плодах гіркокаштану Звичайного (Aesculus hippocastanum L.), голого (A. glabra Willd.) та дрібноквіткового (A. parviflora Walt.) З родини Hippocastanaceae (Соколова, Кукіна, 2023). Гусениця під час Живлення в Жолуді повністю З’їдаЄ сім’ядолі, внемоЖливлюючи його проростання. Порівняно новий для України інваЗійний вид, який встиг сформувати у деяких регіонах сталі популяції, де масово роЗмноЖуЄться, при цьому пошкодЖуЄ велику кількість плодів і швидко поширюЄться на нові території, Що найблиЖчим часом моЖе стати суттЄвою перепоною для роЗмноЖення представників родин Fagaceae, Juglandaceae та Hippocastanaceae. Вид моЖе стати небеЗпечним шкідником лісових та паркових насадЖень.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF8041DFCBBFD148EB6B766.taxon	description	Вид походить Зі Східної АЗії. Первинний ареал охоплював Північно-Східний, Центральний та Південний Китай, острів Тайвань, півострів Корею та Японські острови. Більша частина сучасного ареалу Є реЗультатом недавнього ЗавоЗу та акліматиЗації. ЗараЗ цей вид плодоЖерок широко поширився в Європі (Велика Британія, Данія, Швеція, Латвія, Литва, Бельгія, Німеччина, Чехія, Словаччина, Швейцарія, Австрія, УгорЩина, Білорусь, Україна, Румунія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Франція, Андорра, Іспанія, Італія, Греція, АЗорські острови, острови Сардинія, Сицилія та Мальта), а такоЖ у Росії (Калінінградський, Європейський Центральний, Середньо-ВолЗький, Волго-Донський, НиЖньоволЗький, Західно-КавкаЗький, НиЖньо- Амурський, Приморський регіони), ЗакавкаЗЗі (ГруЗія, Вірменія, АЗербайдЖан), БлиЗькому Сході (Туреччина), Середній АЗії (КаЗахстан, УЗбекистан), Північно- Західній (Марокко) та Південній Африці, Південній і Західній Австралії, Новій Зеландії, Маскаренських островах, Північній Америці (Південна Канада, США, Мексика), та Південній Америці (БраЗилія, Чилі, Уругвай, Аргентина) (Данилевский, КуЗнецов, 1968; Каталог чешуекрылых …, 2008; Razowski, 2001, 2003). В Україні Знахідки плодоЖерки східної відомі в Берегівському та УЖгородському районах Закарпатської області (Бабидорич, 1987), а такоЖ у Харківській (Краснокутська дослідна станція), Сумській і Полтавській (Тертишний, 1995), Одеській, Херсонській, Миколаївській і Донецькій областях (Омелюта, 1988), та Криму (Будашкин, 1990, 2004, 2009). Кілька років тому плодоЖерка східна вперше була виявлена в Чернігівській області (м. НіЖин). Таким чином, в Україні вид поширений Здебільшого у Закарпатті, степовій Зоні та Криму, де ЗавдаЄ найбільшої шкоди садівництву, а такоЖ в деяких районах Лісостепу, де трапляЄться поодиноко і досить рідко. Полівольтинний вид. На півдні України роЗвиваЄться чотири повних покоління, іноді моЖе бути п’яте факультативне. Найбільш багатоїдний вид серед плодоЖерок. У меЖах свого сучасного ареалу плодоЖерка східна ЗавдаЄ шкоди багатьом плодовим культурам: яблуням (Malus spp.), айві Звичайній (Cydonia oblonga Mill.), персику (Persica vulgaris Mill.), сливам (Prunus spp.), абрикосу Звичайному (Armeniaca vulgaris Lam.), мигдалю (Amygdalus communis L.), грушам (Pyrus spp.), вишням (Cerasus spp.), айві японській (Chaenomeles sp.), глодам (Crataegus spp.), мушмулі японській (Eriobotrya japonica (Thunb.) Lindl.), фонітії голій (Photinia glabra (Thunb.) Franch. et Sav.), піраканті (Pyracantha spp.), шипшині (Rosa spp.), мушмулі Звичайній (Mespіlus spp.), хурмі східній (Diospyros kaki Thunb.), гуаяві (Psidium guajava L.), лічі (Litchi chinensis Sonn.) та ін. Гусениці Живляться плодами і пагонами цих рослин (Данилевский, КуЗнецов, 1968; Омелюта, 1988; Allen, 1958; Blomefield, Geertsema, 1990; Bouzouane et al., 1987; Bradley et al., 1979; Byun et al., 1998; Garic et al., 1990; Haeussler, 1940; Kimball, 1965; Park, 1983; Razowski, 2001, 2003; Salles, Marini, 1989; Santos-Gonzales, 1998).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF9041DFCBBFED288CCB18B.taxon	description	БатьківЩиною виду Є Східна АЗія — Далекий Схід Росії, Китай, Корея та Японія (Inoue et al., 1982). В Європі вперше виявлений у 2007 р. в Німеччині (Krüger, 2008). ДуЖе швидко поширився по всьому субконтиненту і нараЗі відомий З переваЖної більшості Європейських країн (Beres et al., 2022; Bras et al., 2022 та ін.). Крім того, у 2018 р. вперше виявлений на Африканському континенті, в АлЖирі (Haddad et al., 2020), а такоЖ на Американському — в Канаді (Wiesner et al., 2021). Уперше в Україні вид ЗареЄстровано у 2014 р., в Закарпатській області (Турис, 2015). З цього часу стрімко поширюЄться і ЗараЗ роЗповсюдЖений практично по всій Україні (Shparyk, Zamoroka, 2019; Inaturalist, 2023; Ukrbin, 2023; Геряк, Кавурка, неопубл. дані). Протягом року моЖе роЗвиватися від 2 до 4 поколінь. Метелики трапляються від травня до вересня, а на Закарпатті та півдні України — до листопада. Гусениці Живляться листям самшиту (Buxus spp.), Зимують. Вогнівка самшитова Є найбільш небеЗпечним шкідником самшиту в Європі, Здатним швидко ЗниЩувати цілі популяції ціЄї рослини, Що моЖе приЗвести до втрати природних Заростей самшиту та Зміни екосистем (Baur et al., 2019). Це особливо актуально у країнах СередЗемномор'я, на КавкаЗі та в Північному Ірані, де Є природні самшитові формації (Kenis et al., 2013). В Україні, З огляду на відсутність природних популяцій самшиту, Cydalima perspectalis несе небеЗпеку для культивованих рослин, насамперед Зелених насадЖень у населених пунктах.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF9041DFF01FC4C887BB4FF.taxon	description	Вид походить З Південної Америки (Уругвай, Аргентина, БраЗилія та Парагвай), Звідки у середині 1990 - х років був випадково ЗавеЗений З посадковим матеріалом пальм (Butia spp. і Trithrinax spp.) до Південної Франції, а далі досить швидко роЗповсюдився вЗдовЖ СередЗемноморського уЗбереЖЖя в Іспанії, Італії, Кіпрі, Греції, включно З Критом, Словенії, Болгарії, Чорноморському уЗбереЖЖі КавкаЗу (Сочі, АбхаЗія) і Криму (Aguilar et al., 2001; Isidoro et al., 2017; Ефетов, 2022). Уперше до Криму, в СімеїЗ, вочевидь, потрапив іЗ посадковим матеріалом пальм Ще у 2015 р. (Ефетов, 2022). Проте, вперше достовірно ЗареЄстрований у 2018 р. в Алупці, де ЗниЩив алею пальм-трахікарпусів (Trachycarpus sp.) в Алупкинському парку (ТрикоЗ, 2019). У 2020 р. відмічений у Місхорі та Гаспрі (Ефетов, 2022). Таким чином, вид в Україні нараЗі відомий З масиву Великої Ялти на Південному береЗі Криму, де ЗавдаЄ суттЄвої шкоди пальмовим насадЖенням. Утім, цілком ймовірним Є його поширення в інших районах Півдня України, де культивуються пальми. Метелики літають З червня по вересень, активні вдень. Гусениці — ендобіонтні ксилофаги, ведуть прихований спосіб Життя, прогриЗають ходи у стовбурах ріЗних видів пальм (Arecaceae, Palmae). Молоді гусениці, Що вилупилися З яЄць, пробурюються всередину стовбура, де починають Живитися деревиною, створюючи численні галереї З ходів, З’їдаючи Зсередини пагони, при цьому повністю руйнуючи серцевину і ЗниЩуючи точку росту, Що приЗводить до Загибелі пальм (Sarto i Monteys, Aguilar, 2005; Isidoro et al., 2017).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFF9041AFCBBFA6F8EACB056.taxon	description	Неарктичний вид, природний ареал охоплюЄ США та Південну Канаду. В Європі вперше був виявлений у 1940 р., проте широко роЗповсюдився й ЗараЗ відомий майЖе З усіЄї території субконтиненту, а такоЖ проник до Туреччини, КаЗахстану, Середньої АЗії, Південної Монголії, Північно-Східного і Центрального Китаю, Приморського краю Росії, Кореї та Японії (Warren, Tadić, 1967; Клечковський, Трибель, 2006; Witt et al., 2011; Ge et al., 2019; Nakonechna et al., 2019). В Україні вперше виявлений у червні 1952 р. у Закарпатті (Фасулати, 1957; Загайкевич, 1958). Починаючи З 1966 р. почав реЄструватися в інших регіонах (Клечковський, Трибель, 2006; Наконечна, Станкевич, 2019 та ін.). ЗараЗ відомий З усіх регіонів і областей України (Геряк, неопубл. дані). Найбільш численний на півдні лісостепової та півночі степової Зон, де Є одним іЗ найнебеЗпечніших шкідників садів і полеЗахисних лісосмуг. РоЗповсюдЖений переваЖно в антропогенних екосистемах, насамперед у штучних Зелених насадЖеннях у населених пунктах та їхніх околицях. Зрідка трапляЄться у природних біотопах — роЗрідЖених ділянках листяних лісів та екотонах. В Україні переваЖно бівольтинний. Літ імаго першого покоління відбуваЄться З кінця квітня — середини травня до середини червня, другого — З початку – середини липня до середини – кінця серпня. Метелики не Живляться, активні піЗно вночі, самці — такоЖ перед світанком. ВідЗначаЄться високою плодючістю (одна самиця Здатна відкласти 1000 – 1500 яЄць) та схильністю до спалахів чисельності. Гусениця — поліфаг; відмічене Живлення на 636 видах рослин (Warren, Tadic, 1970). В Україні відЗначено Живлення на понад 250 ріЗних видах рослин, З яких основними Є адвентивні культивовані клен ясенелистий (Acer negundo L.) та шовковиця (Morus spp.), а такоЖ, меншою мірою, інші види клену (Acer spp.), яблуня (Malus spp.), айва (Cydonia spp.), груша (Pyrus spp.), слива (Prunus spp.), горіх (Juglans spp.), вяЗ (Ulmus spp.), платан (Platanus spp.), ясен (Fraxinus spp.), верба (Salix spp.), буЗина (Sambucus spp.), шипшина (Rosa spp.) тоЩо (Загайкевич, 1958; Сікура, Сікура, 1995; Сікура, 2005; Клечковський, Трибель, 2006; Nakonechna et al., 2019; Геряк, неопубл. дані).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFE041AFCBBFD21897FB28F.taxon	description	Північноамериканський вид, Що у 1966 р. був інтродукований З Канади та США до Краснодарського краю Росії для боротьби Зі шкідливою інваЗійною амброЗіЄю полинолистою (Ambrosia artemisifolia L.) (Щуров, 1998). Утім, вЖе на рубеЖі XX і XXI століть вид почав інтенсивно поширюватися в інших регіонах півдня Росії (Poltavsky, Artokhin, 2006) та на сході України (Ключко та ін., 2004). З 2007 року спостерігаЄться експансія виду на Балканах і в Центральній Європі, Зокрема у Болгарії (Beshkov, 2010), Сербії (Stojanović et al., 2011, 2017), Румунії (Rákosy & Mihai, 2011), УгорЩині (Szeőke, 2012), Словаччині (Pastorális et al., 2018), Хорватії (Koren, 2019), ПольЩі (Hołowiński, Mazur, 2021), Боснії та Герцеговині, а такоЖ Словенії (Koren, Kulijer, 2023). В останнЄ десятиліття швидко поширюЄться в Україні. Зокрема, він уЖе ЗареЄстрований у переваЖній більшості областей усіх регіонів України (Геряк та ін., 2018; Геряк неопубл. дані). НаселяЄ ріЗноманітні агроценоЗи, пустирі та селітебні території, рідше лучні та степові ділянки. Гусениці роЗвиваються переваЖно на Ambrosia artemisifolia, але такоЖ моЖуть Живитися деякими іншими видами З родини айстрових (Asteraceae), Зокрема лопухом (Arctium lappa L.) і айстрою куЩовою (Aster dumosus (L.) G. L. Nesom) (Матов, Кононенко, 2012). Протягом року даЄ два-три покоління. Метелики трапляються З початку травня до кінця вересня.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFE041AFF01FB4B89AAB64A.taxon	description	ЦентральноаЗіатський геміксерофільний вид, природно поширений в Афганістані, КаЗахстані, КиргиЗстані, ТадЖикистані, Туркменістані, УЗбекистані та на півночі Ірану, а такоЖ, ймовірно, в Індії (Кашмір), Пакистані та Китаї (Fibiger et al, 2009; Scaccini et al., 2023; Zanolli et al., 2023). Уперше в Європі був Знайдений в АР Крим, де імаго реЄстрували починаючи З 2005 р. (Свиридов, 2008; Бидычак и др., 2011; Савчук, 2013), а у 2010 р. вперше виявлений на материковій частині півдня України (Геряк та ін., 2012). Загалом, в останні десятиліття відЗначена інтенсивна експансія виду у північно-Західному напрямку. Зокрема, у 2015 р. він уперше виявлений у Туреччині (Yildiz et al., 2018), у 2016 р. — в Болгарії (Beaumont 2018), у 2018 р. — в Румунії (Bostanci et al., 2021) і на півдні Росії (Романчук, Колесников, 2021), а у 2021 р. — на материковій частині Італії (Scaccini et al., 2023). Численні сучасні Знахідки свідчать про швидке роЗселення цього небеЗпечного карантинного виду в Україні, який нараЗі, крім АР Крим і всіх південних областей, відомий такоЖ З ДніпропетровЩини (Nikolenko, 2019), КиївЩини (Khrypko, 2022), Донеччини та ПолтавЩини (Geryak et al., 2022). В Україні виявлений в основному в Зелених насадЖеннях у населених пунктах. Моновольтинний вид, літ імаго відбуваЄться З липня до вересня. Гусениці Є ендобіонтами, роЗвиваються і Живляться у пагонах, бруньках і неЗрілих плодах горіха волоського (Juglans regia L.) та чорного (J. nigra L.), приЗводячи до деформації та порушення нормального роЗвитку плодів, в’янення пагонів, Що особливо небеЗпечно для молодих дерев (ДЖапаров, 1990; Zanolli et al., 2023). ВваЖаЄться одним іЗ найбільш небеЗпечних шкідників волоського горіха.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFE041BFCBBF9178DC0B0E2.taxon	description	Тропічний та субтропічний вид, широко роЗповсюдЖений в Африці, на БлиЗькому Сході та СередЗемноморському уЗбереЖЖі Європи (Fibiger, Hacker, 2007). Оптимальна температура для репродуктивного потенціалу виду становить блиЗько 25 ° C, тому території З ниЖчими температурами або їх коливаннями Є непридатними для його поширення (Sidibe, Lauge, 1977). В Україні відомий За Єдиною Знахідкою одного метелика, Що прилетів на світло 08.10.1991 р., на біостанції у КарадаЗькому Заповіднику в АР Крим (Будашкин, Ключко, 1994). Найімовірніше ця Знахідка стосуЄться випадково ЗавеЗеної особини, хоча не виключена моЖливість міграційного Зальоту З півдня. Зрештою, враховуючи глобальні кліматичні Зміни, ймовірно ареал виду З часом буде роЗширюватися на північ, а відповідно почастішають випадки міграції виду до південних регіонів України та утворення там тимчасових колоній. Гусениця поліфаг, Що моЖе роЗвиватися на більш ніЖ 87 видах рослин іЗ 44 ріЗних родин (Salama et al., 1970; Hatem et al., 2011). Відомий шкідник бавовнику (Gossypium spp.), батату (Ipomoea batatas (L.) Lam.), перцю (Capsicum spp.), баклаЖанів (Solanum melongena L.), томатів (Lycopersicum esculentum L.), кукурудЗи (Zea mays L.), пшениці (Triticum aestivum L.), та багатьох інших економічно ваЖливих сільськогосподарських культур у Південній Європі, Передній АЗії та Африці (Clapham, 1980; Noma et al., 2010; ElShahed et al., 2023. В останні десятиліття, у Зв’яЗку З потеплінням клімату, спостерігаЄться Значне роЗширення ареалу інваЗійних видів лускокрилих на території України. ЯкЩо спочатку більшість З них були поширені лише у південних регіонах України та Закарпатті, то ЗараЗ вони Зустрічаються майЖе по всій Україні. Це, наприклад, стосуЄться східної плодоЖерки, американського білого метелика, човнянки горіхової, інваЗійних видів молеймінерів тоЩо. РаЗом З тим, ЗростаЄ їхня шкодочинність та економічні Збитки, які вони Завдають сільському та лісовому господарству країни.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFF041BFF01FA4088B2B6FB.taxon	description	НебеЗпечний для лісових і декоративних насадЖень (Nentwig et al., 2018; Dasineura gleditchiae …, 2023). Шкодить Gleditsia triacanthos L. (Fabaceae), походить З Північної Америки; Dasineura gleditchiae було ЗавеЗено до Нідерландів у 1970 - х роках, потім він поширився в інших Європейських країнах, ймовірно, череЗ комерційний обмін екЗемплярами кормової рослини. Завдяки досить швидкому поширенню вид вваЖаЄться інваЗійним у Європі. Його кормова рослина, G. triacanthos, Є північноамериканським видом, який було ЗавеЗено в Європу на початку XVIII ст. З декоративною метою. Протягом останніх десятиліть сорти беЗ шипів все частіше висадЖуються по всій Європі в міських умовах (уЗдовЖ міських вулиць, у парках і садах), ці сорти більш чутливі до D. gleditchiae. Сильне Заселення гледичії галицями моЖе приЗвести до ЗниЖення росту, відмирання гілочок і часткової дефоліації дерев кормової рослини. Ареал та історія поширення виду в Європі (у дуЖках вкаЗано, З якого року вид реЄструЄться в певній країні): Нідерланди (1975, перша Знахідка в Європі), Італія (1980), Сполучене Королівство (1983), Швейцарія (1990), УгорЩина (1992), Сербія (1993), ПольЩа (1994 – 1996), Словаччина (1995), Греція (1995), Іспанія (1996), Люксембург (1997), Німеччина (1997), Чехія (1997), Австрія (2000), Франція (2005), Туреччина (2005, перша Знахідка в АЗії), Данія (2006), Україна (2014) (Martynov, Nikulina, 2015). Поширення в Україні вивчено недостатньо, масовий вид на Південному Сході (там само).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFF041BFCBBFC848923B167.taxon	description	ВуЗький олігофаг, коло кормових рослин обмеЖено родом самшит (Buxus sempervirens L. та інші види), небеЗпечний для лісових і декоративних насадЖень (Nentwig et al., 2018; Plant Parasites of Europe ..., 2023). Ареал охоплюЄ майЖе всю Європу, крім Ірландії та півдня Балкан, КавкаЗ, Туреччину, вид ЗавеЗено в Північну Америку (Попов, Губин, 2012; Plant Parasites of Europe ..., 2023). Поширення в Україні вивчено недостатньо, Звичайний вид на ХерсонЩині та Донеччині (Чумак та ін., 2008; Попов, Губин, 2012; Попов и др., 2014; Mishustin, 2018; Monarthropalpus flavus ..., 2023). Наявність галів, Що викликаються M. flavus, моЖе ріЗко погіршити декоративність рослин самшиту, За умов Значного ураЖення листя ЗасихаЄ й опадаЄ, рослини слабшають і гинуть (Коломоец и др., 1989).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFF041BFCBAFA018828B3E3.taxon	description	ІнваЗійний вид північноамериканського походЖення, неЩодавно Знайдений в Україні; монофаг робінії (Robinia pseudoacacia L.), утворюЄ крайові гали на листках (Берест, 2006; Берест, Титар, 2007). Уперше в Європі Знайдений в Італії у 2003 р .. ЗараЗ відомий майЖе скріЗь на Європейському субконтиненті, активно ЗаселяЄ Східну Палеарктику від Китаю (2006 р.) до Японії (2002 р.) (Obolodiplosis robiniae (OBOLRO) …, 2023; Plant Parasites of Europe …, 2023). НараЗі широко роЗповсюдЖений в Україні (Берест, 2006; Берест, Титар, 2007; Попов, Губин, 2012; Попов и др., 2014; Obolodiplosis robiniae (Haldeman, 1847), 2023). Діяльність цього виду іноді приЗводить до повної дефоліації кормової рослини (Берест, 2006; Берест, Титар, 2007).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFC0418FF01FF7C8E12B68A.taxon	description	Переносник Збудників лихоманки денге, Жовтої лихоманки, лихоманок ЧикунҐунья та Західного Нілу, японського енцефаліту, енцефалітів Сан-Луї, Ля Крос, долини Меррей, Західного, східного та венесуельського кінських енцефалітів, міксоматоЗу, пташиної малярії, дирофіляріоЗу та вірусу Зіка (Souza-Neto et al., 2019). НадЗвичайно небеЗпечний, первинно африканський вид З високим інваЗійним потенціалом (ibid.). В Європі ЗареЄстрований тільки в Україні, на Кримському півострові (Aedes aegypti …, 2023).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFC0418FF01FD118EE6B08C.taxon	description	Переносник Збудників лихоманки денге, Жовтої лихоманки, лихоманок ЧикунҐунья, Західного Нілу, Сіндбіс та Тягіні, японського енцефаліту, енцефалітів Сан-Луї та Ля Крос, Західного, східного та венесуельського кінських енцефалітів, вірусу ДЖеймстаунівського каньйону та дирофіляріоЗу (Scholte, Schaffner, 2007). НадЗвичайно небеЗпечний вид З високим інваЗійним потенціалом, походить З Південно-Східної АЗії, але З середини 1960 - х рр. стрімко поширився в Європі, Америці, Карибському басейні, Африці та на БлиЗькому Сході (ibid.). В Європі поширений усюди на півдні, в Україні присутній на Кримському півострові (Aedes albopictus …, 2023).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFC0419FCBBFA308D16B4C3.taxon	description	СерйоЗний шкідник декоративних цибулинних рослин (Barkemeyer, 1994; Rotheray, 1994; Попов, 2006; Marcos-García et al., 2011; Ricarte et al., 2017). ПошкодЖуЄ рослини З порядків Liliales (тільки Liliaceae Juss.) і Asparagales (Amaryllidaceae, Asparagaceae, Iridaceae), Є відомості про його Живлення на Zingiberales (там само). Первинно Європейський вид, у XIX – XX століттях поширився на інші материки (Попов, 2006). В Україні був обмеЖено поширений у Західних областях до 1990 - х рр., відколи його почали Знаходити на Кримському півострові (Попов, 2003, 2006). ЗараЗ його ареал охоплюЄ майЖе всю Україну (Merodon equestris …, 2023). Tephritidae *	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFD0419FF01F958884FB5BC.taxon	description	був помічений тільки в 2017 р., коли почав Завдавати Значної шкоди. Крім цього, виявлено, Що динна муха ЗавоЗилась до багатьох інших регіонів України, Зокрема, у Закарпатську область, З динями на продаЖ. Її поширення, однак, обмеЖено півднем України, який Є Єдиним придатним регіоном для вироЩування його кормових рослин (Korneyev et al., 2017). Імовірність подальшої інваЗії вкрай мала.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFD0419FF01FF7D8ED0B2B3.taxon	description	Карантинні слуЖби практично Щороку реЄструють численні випадки ЗавеЗення в Україну З Туреччини, Єгипту, Марокко та інших країн ЗараЖених середЗемноморською плодовою мухою апельсинів, мандаринів, персиків тоЩо. Відомо, Що в окремі роки З теплими Зимами цьому виду вдавалося переЗимовувати на півдні України. Личинки та лялечки Зимують у Ґрунті, але не витримують Зимових температур, менших За – 10 º С. ГІС-моделювання покаЗало, Що найбільшу небеЗпеку в якості інваЗійного, цей вид становить, крім півдня США (Каліфорнія, Техас і Флорида вЖе ЗаЗнавали масових інваЗій у минулому), такоЖ для Австралії, Аргентини і Китаю (Szyniszewska, Tatem, 2014). Входить до категорії карантинних шкідників в Україні — включений в « Доповнення до Додатку II A (A 2 карантинні органіЗми, обмеЖено поширені в Україні) » « Cписку регульованих шкідників ЄС » (EPPO, 2022). В Україні реЄструЄться як « transient », час від часу ЗустрічаЄться на півдні, Зокрема, в Криму та Одеській області, але ЗавЖди Є об'Єктом кампаній Зі ЗниЩення. Вид Зустрічався в Україні в 1937, 1964, потім в 1966 / 1968 рр. (Бельская, 1970; Крячко и др., 1970), але був викорінений. У 2007 р. спалах в Одесі (9,9 га) такоЖ було успішно ліквідовано; Ще один спалах (9,9 га) було виявлено в 2011 р. в Одеській області (Fedorenko, Pylypenko, 2012), За даними Бурдуланюк та ін. (2023) плоЩа ЗараЖення в Одеській області становить 11,9 га, проте Значної динаміки поширення шкідника не спостерігаЄться. Імовірність успішної натураліЗації та подальшої інваЗії цього виду в Україні досі лишаЄться невисокою, але моЖе ріЗко Збільшитись у раЗі Значних Змін кліматичних умов на півдні в бік пом’якшення Зим.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFFD0419FCBBFE468810B0FE.taxon	description	Rhagoletis batava відома З Бельгії, Білорусі, Вірменії, Естонії, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Нідерландів, Німеччини, ПольЩі, Росії, Словаччини, Туреччини, УгорЩини, України, Фінляндії, Чехії, Швейцарії, Швеції, Китаю (Внутрішня Монголія, Ляонін, СіньцЗян, ХейлунцЗян, Шаньсі, Шеньсі), Монголії, КиргиЗстану і ТадЖикистану (Korneyev et al., 2017; EPPO, 2023). В Україні ЗареЄстрований в культурі у Львівській області (Moskalets et al., 2021), проте видаЄться досить імовірним, Що цей вид був натураліЗований набагато раніше, З початком інтродукції обліпихи.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFE20406FF01FE678E64B045.taxon	description	Вид досі був декларований як відсутній на території ЄвросоюЗу (EPPO, 2023 b), але моЖе бути інтродукований З фруктами та посадковим матеріалом (пупарії в Землі на корінні). Входить до категорії карантинних шкідників в Марокко, Тунісі, Норвегії та Молдові, а в Йорданії, Швейцарії, Туреччині та Україні — як включений в « Доповнення до Додатку II A (A 1 Карантинні шкідливі органіЗми) » « Cписку регульованих шкідників ЄС » (EPPO, 2022). Випадкові реЗультати неЩодавнього моніторингу, які вимагають перевірки, моЖуть свідчити про присутність цього небеЗпечного карантинного шкідника в Україні та ЗагроЗу подальшої інваЗії в Європу (КорнЄЄв, неопубліковані дані).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFE20406FCBAFF3489AFB120.taxon	description	За попередньою оцінкою, потенціал шкідника (від ниЗького до середнього) для південних країн-членів ЄС З екстенсивним вироЩуванням соняшнику, а такоЖ для України все Ще ЗалишаЄться невиЗначеним череЗ брак даних (Baufeld et al., 2020), проте, на нашу думку, ЗагроЗа інваЗії все Ще існуЄ (Korneyev, Kameneva, 2023).	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFE20406FCBBFAC88F9AB2DB.taxon	description	Mantodea *	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFE20407FCBBF975892CB266.taxon	description	Hierodula transcaucasica Brunner von Wattenwyl, 1878; Hierodula tenuidentata transcaucasica: auctt. ДеревнийаЗіатськийбогомол Hierodulatenuidentata донедавна в Україні був відомий як « ЗакавкаЗький деревний богомол » — H. transcaucasica Brunner von Wattenwyl, 1878 (наЗву нараЗі синоніміЗовано). АЗіатський деревний богомол, на відміну від інших місцевих видів, найімовірніше, Є інваЗійним видом, Що проник до Криму З Чорноморського уЗбереЖЖя КавкаЗу. Його подібність до Звичайного богомола могла стати причиною того, Що після першої Згадки в 1916 році (Werner, 1916), він ніким у Криму не був вкаЗаний, аЖ до початку XXI ст. (Иванов и др., 2005). НеЗваЖаючи на Зовнішню подібність, деревний аЗіатський та Звичайний богомоли відріЗняються як морфологічно (відсутністю чорно-білої плями на внутрішній поверхні передніх таЗиків, вираЖеним світлим вічком на надкрилах), так і біотопічно. ЯкЩо перший віддаЄ перевагу дерев’янисто-чагарниковій рослинності, то Звичайний ЗустрічаЄться переваЖно на траві чи Ґрунті. ЖиттЄвий цикл цих видів відріЗняЄться більш ніЖ півмісячною ріЗницею у строках появи личинок — у аЗіатського богомола вилуплення личинок починаЄться лише у червні, імаго З’являЄться в середині серпня, За сприятливих умов доЖивають до листопада чи початку грудня. У Європі первинний ареал (до роЗселення у XXI столітті) аЗіатського деревного богомола маЄ кримськокавкаЗький тип: південь України (південний берег Криму), чорноморське уЗбереЖЖя Туреччини та ГруЗії, південний макросхил Великого КавкаЗу, ЗакавкаЗЗя (Вірменія) до східних відрогів хребта Ельбурс в Ірані. Досі не ЗроЗуміло, чи Є деревний богомол місцевим чи адвентивним видом в Криму. За сто років після першої, майЖе Забутої Знахідки, ця територія не була включена до його ареалу ані Г. Я. Бей-БіЄнком, ані його послідовниками. Тому повторна Знахідка цього виду в Криму в 2005 році дала підстави говорити про « новий вид для фауни Європи » (Иванов и др., 2005). Протягом останніх десяти років відбуваЄться активне поширення аЗіатського деревного богомола не лише материковою Україною (південний схід Одеської, Херсонської, Миколаївської ЗапоріЗької, Дніпропетровської та Донецької обл.), а далі на Захід південною Європою (півднем Молдови, Румунії, Болгарії, Сербії, Албанії, Північною МакедоніЄю, ГреціЄю, Туреччиною, Кіпром та Критом). Згідно З одніЄю З версій, ЗакавкаЗька популяція аЗіатського деревного богомола Є автохтонним кримсько-кавкаЗьким реліктом — дериватом більш ранньої третинної фауни, Що Зберігся в Криму та на КавкаЗі під час Зледеніння лише в субтропічній Зоні, Звідки Згодом поширився на все морське уЗбереЖЖя. На користь ціЄї версії свідчить наявність більш раннього, ніЖ вваЖалось, Згадування 100 - річної давнини про поширення цього виду в Криму. Згідно З іншою версіЄю, — це адвентивний вид, Що проник до Криму З Чорноморського уЗбереЖЖя КавкаЗу не більше ніЖ кількасот років тому. ДокаЗом ціЄї версії моЖе слугувати Значний міграційний потенціал цього виду, Що ЗавойовуЄ нові та нові території. Нині він поширений не лише в Криму, останніми роками його Знайшли в ЗапоріЗькій (Сучков, 2014) та Херсонській областях — спочатку біля с. Генічеська Гірка Генічеського району (2013 р.), Згодом — у смт Асканія-Нова (2015 р.) (Пушкар, Кавурка, 2016). Вид Знайдено 2016 р. на о. ДЖарилгач, де він раніше не відмічався (Пушкар, Єпішін, 2016). З 2017 до 2022 р. поширився на прилеглі території Одеської, Херсонської, Миколаївської ЗапоріЗької, Дніпропетровської та Донецької обл. (у тому числі Затока, Одеська область, 2021 р. — Г. Попов, усне повідомлення). На цей момент ареал виду в Україні моЖна описати як смугу вЗдовЖ морського уЗбереЖЖя ОдеЩини (не північніше лінії Рені — ІЗмаїл — РоЗдільна), вЗдовЖ Дніпра та його приток сягаЄ далеко на північ (череЗ центр Миколаївської області та Кривий Ріг — до Кам’янського Дніпропетровської області) і, на ЛівобереЖЖі, простягаЄться неширокою приморською смугою (не далі, ніЖ на 50 км північніше лінії Мелітополь — Маріуполь на ЗапоріЖЖі та Донеччині) (Бронсков, Фільчакова, 2022; Hierodula transcaucasica, 2023). Таким чином, моЖна говорити про досить швидку інваЗію цього виду. Не виключено його поширення не лише вЗдовЖ морського уЗбереЖЖя та приток Дніпра, а й північніше по степовій Зоні України. Цьому моЖе сприяти як Зміна клімату в бік потепління (За даними Центральної геофіЗичної обсерваторії, середньорічна температура в Україні Зросла на 2 градуси), так і наявність штучної дерев’янистої рослинності, не характерної для степової Зони. ТоЖ З таким швидким темпом просування на північ, деревний богомол дійсно міг бути потомком кількох екЗемплярів, Що випадково потрапили до Криму. Імаго деревного богомола летять вночі на світло, іноді на досить Значні відстані, Що моЖе бути додатковим фактором роЗселення виду (крім поширення оотек З посадковим матеріалом). МоЖна прогноЗувати подальше роЗселення цього виду вЗдовЖ морського уЗбереЖЖя України та далі на північ у дерев’янисто-чагарникових насадЖеннях, Що З’явились в степу в Зв’яЗку З людською діяльністю. Оскільки вид ЗаймаЄ нову екологічну нішу (на відміну від інших місцевих видів богомолів, Живе переваЖно на куЩах та деревах), його просування на північ, досить імовірно, не становить ЗагроЗи іншим рідкісним червонокниЖним видам богомолів України.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
8F5287AAFFE30404FCBBF90D8E65B3E3.taxon	description	У 2013 – 2015 рр. південно-східноаЗіатський S. maculata був вперше вкаЗаний За одиничними Знахідками у Східній Європі — Чорноморському уЗбереЖЖі КавкаЗу (ок. Сочі, Росія), де до 2020 року сформував стабільну популяцію (Уколов, Архипов, 2017; Shcherbakov, Govorov, 2020). Появу цього виду пов’яЗують З масштабними будівельними роботами, Що передували Сочинській олімпіаді — у минулому спостерігались аналогічні випадки потрапляння цього виду до Японії та Нової Зеландії у вигляді оотек на вЖиваних машинах (Harris, 2007). Серед інших моЖливих причин моЖна Згадати глобальні Зміни клімату в бік потепління, неуваЖне утримання екЗотичних тварин в домашніх умовах, ЗавеЗення оотек З екЗотичними рослинами. Одну Зі Знахідок Зроблено біля піЩаного кар’Єра поблиЗу смт Кучурган, де працюЄ багато ріЗноманітної ваЖкої будівельної техніки, яка могла і стати дЖерелом потрапляння цього виду в Україну. Крім того, цей населений пункт Знаходиться на меЖі З непідконтрольною Молдові територіЄю т. З. Придністров’я, Що маЄ тісні контакти З РФ, де на чорноморському уЗбереЖЖі КавкаЗу цей вид встановив стійкі популяції і моЖе стати дЖерелом подальшого роЗселення на Захід. Вперше в Україні німфу цього виду було сфотографовано О. Архиповим 24.08.2020 міЖ с. Лиманське та Градениці Одеської області, в Заростях маслинки та обліпихи (46.62578 N, 29.9658 E) (Arkhipov, 2022). У Жовтні цього Ж року (12.10.2020) біля піЩаного кар’Єру поряд Зі ЗаліЗничною станціЄю Кучурган Одеської області було Знайдено дорослу самку цього Ж виду. Це говорить про досить піЗній вихід імаго, Що характерно такоЖ для іншого південноаЗіатського вида-вселенця — аЗіатського деревного богомола. Це відріЗняЄ їхні ЖиттЄві цикли від Звичайного богомола, імаго якого З’являЄться Значно раніше. МоЖливо, піЗній вихід імаго пов’яЗаний З особливостями клімату в місцях природного мешкання видів-вселенців. Ця особливість моЖе стати основним лімітуючим фактором для поширення цих інтродуцентів на північ, адЖе вихід імаго на початку осені ріЗко скорочуЄ час на роЗмноЖення до настання холодів. НайпіЗнішу в 2020 році Знахідку цього виду було Зроблено в середині грудня (15.12.2020), неЩодавно Загиблу самку після ЗамороЗків біля вуличного ліхтаря. Попри наявність трьох Знахідок у 2020 р., ваЖко бути впевненим, Що вид дійсно ЗаслуговуЄ на статус вселенця, а не Є випадково ЗавеЗеними екЗемплярами, які череЗ невисоку Щільність популяції, піЗній вихід імаго, а відтак обмеЖений час на роЗмноЖення до настання ЗамороЗків не ЗмоЖуть дати потомства і Закріпитися на даній території. Проте, ці сумніви роЗвіялись наступного року, коли було Знайдено Ще два екЗемпляри цього виду — німфу практично в центрі смт Кучурган, поряд З новоЗбудованим парком (27.08.2021) та дорослу самку, яка 1.10.2021 прилетіла на світло на двір О. Архипова. Після того, як вид було Зафіксовано повторно протягом двох років, вваЖаЄмо його таким, Що ЗаслуговуЄ статусу вида-вселенця (інтродуцента), а не лише реЗультатом випадкового ЗавоЗу кількох екЗемплярів. ВідріЗнити цей вид від блиЗького Mantis religiosa моЖна За трьохколірною внутрішньою стороною передніх стегон, яскравими стигмами на надкрилах, димчастими, а не проЗорими Задніми крилами. Перспективи подальшого роЗселення цього виду в Україні поки не ЗроЗумілі.	en	Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О., Пушкар, Т. І. (2023): Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України. Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3): 1-29, DOI: 10.5281/zenodo.10205826, URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10205826
